До читача
Давно вже минули часи, коли політики закінчували кар’єру, брались за перо і залишали нащадкам своєрідну сповідь — мемуари. Сучасні політики позбавлені такої розкоші й мусять викласти своє кредо «на ходу», не втрачаючи темпу, бо суперники миттєво скористаються тимчасовою паузою. Тому й при всьому різманітті літературних жанрів для політика-практика залишаються статті, інтерв’ю, листи, дорожні нотатки.
Книга Олександра Мороза — відомого в Україні народного депутата, лідера Соціалістичної партії не є просто збірником окремих виступів, статей за останні три роки. Це своєрідна співрозмова з читачем, довірлива, подекуди пристрастна, іноді вражаюча холодним без рожевих кольорів та зайвих ілюзій аналізом, що дозволило автору багато в чому передбачити сьогоднішній перебіг подій.
Питання: «куди йдемо?», яке винесено в назву книги, і яке останнім часом ми почули з вуст стурбованих можновладців, одним з перших в Україні поставив саме автор цієї книги ще тоді, коли тверезий реальний погляд підмінили спочатку «світлими» обріями перебудови, а потім опереточними дійствами в дусі «народних» віч. Тому «незручні» думки автора часто ігнорувалися забюрократизованою верхівкою Компартії, а сьогодні викликають панічне роздратування «вождів нації».
Однак читач мусить розібратися сам, зробити власні висновки — з чимось погоджуючись, а можливо, щось не сприймаючи. Тому що, на думку автора, час однодумства давно вже минув, суспільство попри зусилля носіїв вульгарних схем і гучних гасел дорослішає, стає розумнішим за своїх нових вчителів.
Одна із статей Олександра Мороза називається «На терезах правди і совісті». Саме на цих терезах автор пропонує читачеві зважити все і дати ціну справжнім переконанням і політичній мімікрії, відданості ідеї і звичайній зраді, служінню народу і примітивному користолюбству.
Отже, в книзі читач знайде багато відповідей на пекучі питання, від яких залежатиме наш вибір і наше майбутнє.